Vol. 53, 3-4 (2012) Abstract

 
Articles
 
An Old World Response to a New World Situation: Greek Clergy in the Service of the Russian Mission to America
Dellas Oliver Herbel
 
Abstract
The author reviews the history of early Orthodox missions in North America, concentrating on the relationship between Greek priests and Russian parishes in the nineteenth and early twentieth centuries. This research reveals that the customary history and sociological analysis of these parishes, which has often treated them as places of refuge for Orthodox Christians of the same ethnic background, must give way to a new understanding that takes account of cross-cultural relationships that were sometimes amicable and sometimes not. These Greek Orthodox priests – four of whom are focused on here: Kallinikos Kanellas, Theoklitos Triantafilides, Ambrose Vretta, and Michael Andreades – were not simply recreating patterns used in the “old countries” but in fact transplanted traditional missionary concerns onto American soil and thus directly engaged their immediate American context. These priests responded to a new context principally in two ways: the development of multiethnic parishes and ministries, and the conversion of Carpatho-Rusyn Eastern Catholics from the Austro-Hungarian Empire following the example of Alexis Toth.
 
Резюме
Автор розглядає історію ранніх православних місій у Північній Америці, зосередившись на відносинах між грецькими священиками й російськими парохіями у дев’ятнадцятому та на початку двадцятого століть. Дослідження доводять, що звикла історія цих парохій та їх соціологічний аналіз, які часто трактували ці парохії як місце притулку для православних християн спільного  етнічного походження, повинні поступитися місцем новому розумінню, котре враховує міжкультурні відносини, які часом були дружніми, а часом не дуже. Ці грецькі православні священики не просто відтворювали шаблони, які використовуються в «старих країнах», а радше перенесли традиційні місіонерські питання на американську землю і таким чином безпосередньо залучили свій прямий американський контекст. У статті звертається особливу увагу на чотирьох із них: Каллінік Канеллас, Теокліт Тріантафілідес, Амвросій Вретта та Михаїл Андреадес. Ці священики відреагували на новий контекст у двох основних напрямках: розвиток багатонаціональних парохій та інших форм служіння, як також навернення карпато-русинських східних католиків з Австро-Угорської імперії за прикладом Олексія Тота.
 
 
Church, Society, Politics: Perspectives from the “Paris School”
Michael Plekon
 
Abstract
Concentrating on three thinkers in particular often considered part of the Paris School of contemporary Orthodox theology – Sergius Bulgakov, Maria Skobtsova, and Paul Evdokimov – the author reviews their understanding and especially their concrete practices of the “liturgy after the liturgy,” that is, their application of the social implications of the gospel for the poor, dispossessed, and the suffering, especially in Europe during the Holocaust and after World War II. With reference to numerous others, including Alexander Schmemann, John Meyendorff, Antoine Arjakovsky, Alexander Men, Nicholas Afanasiev, Anton Kartashev, Andriy Sheptytsky, Anthony Bloom, Elisabeth Behr-Sigel, Rowan Williams, and certain patristic writers, especially Basil the Great and John Chrysostom, the author shows that Bulgakov, Skobtsova, and Evdokimov were well grounded in a “radical” social program with venerable roots in Eastern Christian life, even if that life, especially in its recent Russian context, has often given the impression of being “quietistic” and concerned only with rule-bound ritualistic celebrations that leave unchallenged unjust social orders.
 
Резюме
Зосереджуючись на трьох мислителях, яких часто вважають представниками «Паризької школи» сучасного православного богослов’я (Сергій Булгаков, Марія Скобцова і Павло Євдокимов), автор розглядає їх розуміння та особливо їх конкретних практик «літургії після літургії», тобто їх застосування соціяльних консеквенцій Євангелія для бідних, знедолених і страждаючих, особливо в Европі під час Голокосту та після Другої світової війни. Відкликаючись до багатьох інших, у тому числі Олександра Шмемана, Івана Мейєндорфа, Антуана Аржаковського, Олександра Меня, Миколи Афанасєва, Антона Карташова, Андрея Шептицького, Антонія Блума, Єлисавети Бер-Сіжел, Ровена Вільямса та деяких святих отців таких як Василій Великий та Йоан Золотоуст, автор показує, що Булгаков, Скобцова і Євдокимов опиралися на «радикальну» соціяльну програму, віддавна вкорінену у східнохристиянське життя, хоч це життя, особливо в сучасному російському контексті, часто може справляти враження «квієтистичного» і такого, що стосується тільки правилами скованих ритуалістичних урочистостей, які не ставлять опору несправедливому соціяльному порядкові.
 
 
Benedict XIV and His Sacramental Policy on the Eastern Churches (1740–1758)
Maria Teresa Fattori
 
Abstract
From the eighteenth century onward, as the Catholic Church continued to expand to include increasing numbers of Eastern Catholics, Pope Benedict XIV and other Roman authorities and theologians grappled with numerous ecumenical, ecclesiological, liturgical, and sacramental questions precipitated in part because of this increased liturgical diversity in the East, and increasing liturgical uniformity in the West in the aftermath of Trent. Papal interventions in this period may be divided into three types: regulatory norms for sacraments; pastoral letters from the pope; and “scholarly” interventions from the pope in his role as one theologian among many participating in an on-going debate. The main documents of this period (Etsi Pastoralis; Demandatam; and Eo Quamvis) are reviewed along with numerous others, and their implications for Melkite Greek Catholics, Coptic Catholics, Italo-Greeks, and others are analyzed.
 
Резюме
Починаючи від вісімнадцятого століття, у той час, як Католицька Церква продовжувала збільшуватися, залучуючи щораз більше східних католиків, папа Бенедикт XIV, богослови та інші римські органи влади боролися з численними екуменічними, еклезіологічними, літургійними та сакраментальними питаннями, що ставали актуальними почасти через те, що зізростаючим числом східних католиків зростала літургійна різнородність східних у лоні Католицької Церкви, а водночас, внаслідок Тридентійського собору, посилювалася літургійна одноманітність на Заході. Папські поучення цього періоду можна розділити на три типи: норми щодо уділювання таїнств, пастирські
послання від папи і «наукові» пропозиції папи, що виступав у ролі одного з багатьох богословів, які брали участь у поточних дебатах. Основні документи цього періоду (Etsi pastoralis; Demandatam і
Ео quamvis) розглянені поряд з численними іншими, а також аналізуються їх наслідки для мелхітських грекокатоликів, коптських католиків, італо-греків та інших.
 
 
Notes, Essays, Lectures
 
Catherine and the Russian Religious Renaissance
Robert Wild (259)
 
“The Samaritan’s Inn: Preliminary Reflections on Carrette and King’s Critique of Religion as Therapy in Light of Orthodox Therapeutic Theology”
Christopher D.L. Johnson (271)
 
Holiness and Healing: Rejoicing in our Creatureliness
Myroslaw Tataryn (287)
 
Mary as Liturgical Person
David W. Fagerberg (299)
 
 
Book Reviews
 
Leslie Brubaker and Mary B. Cunninghamm, eds., The Cult of the Mother of God in Byzantium: Texts and Images (Ashgate, 2011), 336pp.
Gloria Falcao Dodd (317)
 
Johan Leemans, Brian J. Matz, and Johan Verstraeten, eds., Reading Patristic Texts on Social Ethics: Issues and Challenges for Twenty-First-Century Christian Social Thought (Washington, DC: The Catholic University of America Press, 2011), xviii + 272 pp.
Seongmoon Ahn and Margaret A. Schatkin (320)
 
Sharon E.J. Gerstel and Robert S. Nelson, eds., Approaching the Holy Mountain: Art and Liturgy at St. Catherine’s Monastery in the Sinai (Turnhout, Belgium: Brepolis, 2011), 608pp., + 182 illustrations (b/w) and 24 colour plates.
Helene Moussa (324)
 
Vigen Guroian, The Melody of Faith: Theology in an Orthodox Key (Grand Rapids, MI: Eerdmans, 2010), 184pp.
Brian Butcher (329)
 
Vivian Ibrahim, The Copts of Egypt: The Challenges of Modernisation and Identity (London/New York: I.B. Tauris, 2011), xi + 238 pp.
Helene Moussa (334)
 
Hilarion Alfeyev, Orthodox Christianity, vol. 1 (Crestwood, NY: St. Vladimir’s Seminary Press, 2011), 350pp.
Lewis J. Patsavos (340)
 
Sainte Marie de Paris (Mère Marie Skobtsov, 1891–1945), Le jour du Saint-Esprit, Ouvrage dirigé par Paul Ladouceur, Traductions du russe par Hélène Arjakovsky-Klépinine, Françoise Lhoest, Bertrand Jeuffrain, Alexandre Nicolsky, Nikita Struve et Jérôme Lefert (Paris: Cerf, 2011), 593pp.
Michael Plekon (344)
 
St. Symeon of Thessalonika, The Liturgical Commentaries, ed. and trans. Steven Hawkes-Teeples (Toronto: Pontifical Institute of Mediaeval Studies, 2011), 302pp.
Nicholas Denysenko (347)
 
Sergius Bulgakov, Relics and Miracles: Two Theological Essays, trans. Boris Jakim (Grand Rapids, MI: Eerdmans, 2011), 116pp.
Matthew Baker (353)
 
 
Contributors (359)
 
The Metropolitan Andrey Sheptytsky Institute of Eastern Christian Studies
 
Academic Programs, Resources, Books