VOLUME 49 (2008) Nos. 1-2 Abstracts

Editorial

Our Elder Brother Has Died of a “Temporary Illness:” Archbishop Vsevolod of Scopelos (1927–2007)
Andriy Chirovsky with Adam DeVille (1)

Archbishop Elias Zoghby (1912–2008): An Ardent Servant of the Truth and Man of Courage
Andriy Chirovsky with François Beyrouti (13)

Отець д-р Ігор Мончак (1928–2007)
о Андрій Онуферко (20)

The Canadian Missionary: Father Yaroslaw Dybka, C Ss R (1930–2008)
Andriy Chirovsky (24)

Exchange of Gifts: Another Perichoresis
Andriy Chirovsky (29)

Articles

Oikonomia and Marriage Dissolution in the Christian East
George Dmitry Gallaro (37)

Abstract
After briefly reviewing the basic components of sacramental theology, the author first reflects on the Trinitarian and iconic nature of marriage before turning his attention to the questions of marriage and its nature – as both procreative and unitive – and its impediments, which include consanguinity and affinity, monastic vows, and holy orders. The author next asks whether these (and other) impediments have always been consistently understood as such in the course of Byzantine and later Eastern marital and canonical practice or whether the Church has made use of her power to “bind and loose” and so to “dispense” or tolerate certain less than ideal practices. Such toleration is known as oikonomia or “economy,” whose etymological and patristic definitions are briefly reviewed before this practice is applied as a framework to interpret Eastern marriage practices and the relevant canons on such questions as second (and subsequent) marriages, adultery, and divorce, which, contrary to what some have maintained, the Christian East has never officially tolerated. The author compares Western practices and canons on several of these questions before drawing fourteen conclusions.

Резюме
Після короткого огляду основних складових сакраментального богослов’я, автор розглядає тринітарну та іконічну природу подружжя, опісля ж зосереджує свою увагу на питанні подружжя і його дітородної та єднальної природ, а також на перешкодах до подружжя, таких як кровну та родинну спорідненість, монаші обіти та тайна священства. Далі автор ставить питання: чи завжди існували ці (та інші) перешкоди в історії візантійського і пізнішого східного подружнього та канонічного права, чи Церква використовує своє право “в’язати та розв’язувати,” тобто “давати диспензу,” або толерувати певні далеко не ідеальні практики. Таке толерування називається ікономія, або ж “економія.” Спершу подавши етимологічне та патристичне визначення цього терміну, автор застосовує його для інтерпретації подружніх практик у Східній церкві, а також відповідних канонів, що стосуються питань другого (і наступного) подружжя, подружньої зради та розлучення, якого, попри твердження певних авторів, християнський схід ніколи офіційно не толерував. Автор порівнює західні практики та канони з деякими із цих питань, подаючи на завершення висновок із чотирнадцяти пунктів.

Eastern Catholic Infant Communion: Has Catholic Dogmatic Teaching Prohibited It?
Mark M Morozowich (71)

Abstract
After briefly noting the considerable and currently burgeoning literature on the topic of infant communion among Christians of all traditions, the author turns his attention to one very important but rarely noted feature of the debate: the perceived obstacle to infant communion in Latin conciliar and canonical literature. This perception, it is argued, historically kept some Eastern Catholics from retaining or recovering this part of their legitimate liturgical and sacramental traditions. Beginning in the late eleventh century, the author briefly reviews such relevant figures as William of Champeaux, Hugh of St. Victor, Gilbert of Poitiers, and Robert Pulleyn, and such relevant councils as Lateran IV and Trent, whose decrees are reviewed in Latin and English, along with the various catechetical manuals arising after Trent. Among more recent treatments, the 1910 curial decree Quam singulari, promulgated under Pope Pius X, is perhaps the most significant, and the author carefully considers what it does and does not say. The review of all the relevant literature clearly indicates that there is nothing in the canonical or conciliar tradition of the Catholic Church forbidding infant communion. The author therefore concludes that no official teaching prevents a recovery of this practice, and all recent Catholic teaching – including Orientalium Ecclesiarum, Sacrosanctum Concilium, the 1990 Code of Canons of the Eastern Churches, and the 1996 Instruction for Applying the Liturgical Prescriptions of the Code of Canon of the Eastern Churches – most strongly encourages a recovery of infant communion among Eastern Catholics.

Резюме
Після побіжного аналізу значної кількості літератури на тему причастя немовлят, яка все більше розповсюджується серед християн усіх традицій, автор зосереджує увагу на дуже важливому, хоча й маловивченому аспекті цієї дискусії, а саме на питанні про перешкоди щодо Причастя немовлят, які випливають із певного сприймання соборових документів та канонічної літератури Латинської церкви. Саме таке сприймання, як стверджує автор, стало причиною того, що деякі східні католики занедбали або ж не змогли відродити цей цілковито східний елемент своєї літургійної традиції. Автор коротко аналізує праці таких постатей як Ґійом де Шампо, Гуґо Сен-Вікторський, Жільбер де ля Поре та Роберт Пуллейн (кінець XI століття), а також дотичні до теми документи IV Латеранського та Тридентського соборів, документи яких розглянуто англійською та латинською мовами поряд із кількома катехетичними підручниками, виданими після Тридентського собору. Серед сучасніших праць на цю тему автор виокремлює декрет 1910 року Quam singulari, опублікований за папи Пія X, й уважно аналізує, про що саме йдеться в цьому документі щодо згаданої теми, а про що в ньому не згадується. Огляд усієї дотичної літератури чітко показує, що ні в канонічній, ані в соборовій традиції Католицької церкви не існує жодної заборони щодо причастя немовлят. З огляду на це, автор робить висновок, що жодне офіційне вчення не ставить перепон відновленню цієї практики, а всі нещодавні католицькі документи, такі як Orientalium Ecclesiarum, Sacrosanctum Concilium, Кодекс канонів Східних Церков (1990), а також Інструкція застосування літургійних приписів Кодексу канонів Східних Церков (1996)якнайсильніше заохочують відновлення практики Причастя немовлят серед східних католиків.

Notes, Essays, Lectures

Connecting Liturgy and Spirituality: Notes from Eastern Christian Experience
John A Jillions (91)

Love, Sex, Beauty: Encountering Vladimir Solovyov on Eros and the Divine Sophia
Michael Martin (109)

Book Reviews

Stephen M Hildebrand, The Trinitarian Theology of Basil of Caesarea: A Synthesis of Greek Thought and Biblical Truth
Daniel F Stramara, Jr
(131)

Aidan Nichols, Redeeming Beauty: Soundings in Sacral Aesthetics
Richard Viladesau
(135)

Roberta R Ervine, ed , Worship Traditions in Armenia and the Neighboring Christian East: An International Symposium in Honor of the 40th Anniversary of St Nersess Armenian Seminary
Mark M Morozowich
(139)

Michael Angold, ed Eastern Christianity
Jennifer Spock
(141)

Sergey A. Ivanov, Holy Fools in Byzantium and Beyond, trans Simon Franklin, Oxford Studies in Byzantium
Peter C. Bouteneff
(149)

Archbishop Vsevolod of Scopelos, We Are All Brothers, vol 2;
Jack Figel, ed , We Are All Brothers, vol. 3
Adam DeVille
(152)

Derek Drueger, ed , A People’s History of Christianity: Byzantine Christianity
Michael Plekon
(158)

John-Paul Himka and Andriy Zayarnyuk, Letters from Heaven: Popular Religion in Russia and Ukraine
Myroslaw Tataryn
(161)

James E Goehring and Janet A Timbie, The World of Early Egyptian Christianity: Language, Literature, and Social Context. Essays in Honor of David W Johnson
Tim Vivian (165)

Paul Robert Magocsi and Ivan Pop, eds, Encyclopedia of Rusyn History and Culture, revised and expanded edition
Andriy Chirovsky (169)

Briefly Noted (177)

Books Received (187)

Contributors (190)

The Metropolitan Andrey Sheptytsky Institute of Eastern Christian Studies

Academic Programs, Resources, Books